Хоче вітер розбудити
Дику пристрасть і любов,
Він тебе неначе шовком,
Пестить світлом і теплом.
Обіймає мов коханець
Та цілує знов і знов…
Ну, а я голодним вовком,
На чуже дивлюсь добро.
Ти шукаєш щось казкове,
Віриш в принца на коні,
Мрієш про вбрання святкове…
І не віриш лиш мені.
А я зорі проклинаю,
Коли сил в душі нема,
Серце Діві розкриваю,
Щоб мені допомогла…
Небо слухає – мовчить лиш,
Янгол теж немов німий,
Я один із тим коханням,
В цілім світі, сам-один!
Знов дивлюсь, як ти радієш,
Щастя келихами п`єш
І нічого тут не вдієш -
Ти любов з небес не ждеш.
Десь там ангели на небі,
Грають в покер на любов
І лінуються у темінь,
Прилітати сюди знов.
Я ж вина четвертий келих
В самоті вечірній п`ю,
Та гадаю, чи даруєш,
Ти любов комусь свою…
Хтось захопить цю фортецю,
Розламає всі замки
І полонить твою душу,
Разом з тілом, на роки.
Зробиш ти його щасливим,
А я знов впаду в хандру,
Біль терпітиму щосили…
Бо дурний, тебе люблю!
