Чорна хмара над Україною
Закрива історію темною силою,
Вона в серці, душі і на волі
Її стільки як пшениці на полі.
Чорна хмара над українським народом,
Народ увесь страждав голодомором.
За що постраждала тоді кожна дитина?
За що? Вона ж невинна...
Чорна хмара у мене в душі,
Це як негода, коли йдуть дощі.
Щоб більше ніхто не зазнав тих проклять
Я буду вічно про це пам’ятать!
