Дивують люди:
Віршами засипає
Світ поет-мастак.
Думки свої римує
Й покосами складає.
*
Туман – молоко…
Пробую на смак – п’янить
Й гірчить неначе.
Та до душі, одначе,
Землі цілющий трунок.
*
Осінь мовчазна.
До тиші приучає.
Жовтий лист спада
Й парчею покриває
Літа босого сліди.
