|
Селфі
Як дістав від міста шум,
запах їжі й сигарет,
промайнув думками сум,
дзвоном сильним від монет.
Як тебе стомила вже,
монотонність всіх годин,
неминучість щастя жне
і страждаєш ти один.
Відпусти усю журбу,
не катуй себе в собі,
поверни свого в юрбу,
що затримався в тобі.
Там, де тиша, шлях веди,
щоб побути сам-на-сам,
фотографію зроби,
хай живе усмішка там.
В місто знову ти зайдеш
та почуєш його шум,
в рамки сірості ввійдеш,
де відчуєш знову сум.
Відшукай свій телефон,
фотографію знайди,
мов на згадку щастя фон,
де живеш радівши ти.
Не впускай в думки журбу,
зачинися і радій,
хай терзає лиш юрбу,
що не бачить цвіт надій.
Селфі днів живе нехай,
які в спокої провів,
пивши радість ніби чай,
зі смаком, з яким хотів.
Спіцин Євгеній 18.02.16
ID:
683159
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 12.08.2016 07:45:05
© дата внесення змiн: 12.08.2016 07:45:05
автор: Віктор Цвіт
Вкажіть причину вашої скарги
|
