Якось я був там
де пролітала
моя люба
носова хустинка
що від бруду
плакала
і впала
бо хотіла
дотягнутися до Сонця
Так замучив кашель
бо не знає
що весна -
то посмішки відлуння
а кишеня
свистом дорікала
бачучи всі прагнення
в омані...
Мої зорі плачуть у тумані
