Кузя, друг, я пишу Тобі лист,
бо в Тебе мало б бути сьогодні файне свято,
приїхав би до мами чи з друзями б зустрівсь,
після концерту, певно, бо їх було багато...
Отримав вітання і звичні цілунки,
і як завжди привітно усіх Ти б обійняв,
до ранку не згасали б забави і гульки,
і кожен шанування Тобі б своє послав...
Давай повернемось знов в ту зиму,
яку тепер нам не забути,
але, на жаль, це неможливо,
Тебе із неба не вернути...
Тож, будем слухати Твої касети,
які нас жити і любити вчили,
влаштуємо Тобі аплодисменти,
і скажем ще раз як Тебе любили...
Знаєш, час втікає, як вода,
та віримо, що Ти навічно будеш поряд,
хай буде тобі в небі оселя затишна,
та все ж Ти не відводь від нас свій пильний погляд...
А ми всі сьогодні свічки вмить запалим,
щоб бачив Ти і там вітаннячко від нас,
на різні голоси пісні Твої затягнем,
як любим і сумуєм, повторимо ще раз...
Давай сьогодні всі границі зтремо...
які тепер нас розділяють,
Тебе сьогодні обіймемо,
і з Днем Народження всі привітають...
Давай сьогодні Ти нам заспіваєш,
а ми знов будем шаленіти,
як шкода час не відмотаєш,
і вже нічого не змінити...
Кузя, друг, я пишу Тобі лист,
хотілось би сказати, що я Тебе вітаю,
пробач за фамільярність, слова втікли кудись...
Тебе не вистачає... Ми так Тебе кохаєм...
Кузя, друг...
Мрійнику й реалісту - чомусь не знаходиться місця серед нас. Укранці, може досить писати ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ! А шанувати краще би при житті поетів, піснярів, хто ще тут...
Ми відлітаєм у останню осінь
Пташини гуками по небесах
Sama_po_Sobi відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а я слухала і продовжую слухати, як би банально це не звучало, з самого дитинства... Це майже член моєї родини, хоч особисто я не була з ним знайома, на жаль... Але насправді деякі почали цінувати вже після смерті... Знаєте, хоча інколи пізно, ніж ніколи...
ЩИРО 
