Світає, сонячна зоря,
Вже показалася здаля,
Між днем і ніччю.
Листок вербової лози,
Усміх ранкової сльози,
Кидає в вічі.
Враз заіскрилися в траві,
Такі крихітні і живі,
Малі озерця.
Немов хтось трави притрусив,
Велике дзеркало краси,
Розбив на скельця.
Фиркнула пташечка крилом,
І першим димом над селом,
Дихнула хата.
Вдихаю сонечка ковток,
І в мій Карпатський закуток,
Приходить свято.
21.04 2015р.
