Ідіть сини мої ідіть,
Ідіть мої солдати.
Додому Волю принесіть,
Чекає Батько й Мати.
На нашій втомленій землі,
Гостинців дайте з Граду.
Щоби почули у Кремлі,
І спереду і ззаду.
Ідіть солдатики, ідіть.
Нехай не візьме втома.
Свою голівоньку верніть
Бо є робота дома.
Сидять, як когути жиди
В Донбасі й на Волині.
Зажрались зовсім вже с.оти,
Розпаслися, як свині.
Проснулись Умань і Лубни,
Запалено лампаду.
Тож хай подавляться вони,
Камінням із Арбату..!
Хай береже їх Господь! Поки високопосадовці жирують, наші воїни ризикують своїми життями і не дають кремлівським гремлінам розповзтися, мов пошесть, по всій Україні...
Дід Миколай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
