| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Lesyunya: Старые письма потерянной любви (1) - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ Lesyunya відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Жіноча цікавість -куда без неї.   Samar Obrin, 13.11.2014 - 16:59Это всё лирика, Леся. Насколько любовь бывает безумной, хорошо отображено в троянской войне. Чем ты меня пытаешься искусить? Что я мечтаю в тайне приходить домой в руки жены? Нет, не привлекает вообще. Слышать частое - люблю? Нет, неинтересно. Lesyunya відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Нічим і нікого я не намагаюсь спокусити. Лірика то лірика – це тільки думка. Нічого такого я не думала. Samar Obrin, 13.11.2014 - 16:43Та Леся, одной любви маловато будет. Тоже мне - великое счастье смотреть в глаза больному тобой... Ты всегда права для него, он всегда согласен с тобой..Это же ужасно скучно и мрачно. Lesyunya відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Любов не заключається  в тому щоб в усьому погоджуватися, це вже залежить від самих людей, як вони вміють любити. Чому мало любові? Ти б не був щасливий, якщо б тебе дома зустрічала людина в якій ти впевнений, яка тебе розуміє, яка тобою дорожить. Люди яка прагне не взяти і піти, а віддати і залишитись. Людина якій абсолютно все одно який ти з іншими, тому що вона бачила тебе справжнього. Людина, яка виходячи на хвилинку не забувала поцілувати. Людина яка б хотіла розділити з тобою свою молодість і старість. З якою було б так комфортно і затишно як і з собою. Людина яка б просто без зайвих слів обняла і сказала: Ти мій назавжди. Як я тебе кохаю. Хіба цього мало. Хіба мало того, що ти знатимеш є на землі людина, яка зробить все для твого щастя. Замало? Так…людям завжди всього мало. Samar Obrin, 13.11.2014 - 16:29Но ведь обман самого себя - имеет свойство заканчиваться ПРОЗРЕНИЕМ! Пусть ты бредишь кем-то год, пусть два... А потом? Потом - возврат к себе и понимание, что всё - сначала! Жизни слишком мало, чтобы вот так... Lesyunya відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Роки це все надто умовно. Можна стояти в ім’я людини довгий час. Треба просто знати хто для тебе ця людина. якщо ти любиш людину ти не забудеш. Samar Obrin, 13.11.2014 - 13:18Да, любовь она такая. Образно - ложь с честными глазами. Хочешь объясню, почему ложь и почему глаза её честные? Верю этому паладину, что он любит, да. Он честен. Но дальше - лжёт словами навеки, навсегда. Так многие делают. И прямо отсюда начинается не-жизнеспособность такой любви. Она выдумала себе вечный мир, а реальность его убила. Многие перестают любить жизнь и мир вокруг. Но это не мир такой с жизнью, нет. Не надо было лгать, не надо было! Lesyunya відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Якщо продивить  на світ зрілими очима то правди не буде ніде. Паладін пише про те, що завтра для нього не існує.  Є любов тут, зараз. Зараз для нього - це вічність.  Хтось сказав: любов вигадали люди щоб хоть якось втекти від реального світу -  напевно вона подарована людини для того щоб відчувати, не очерствіти. Згадай колись в 16-ть ми наївно думали і приставляли світ іншим ніж приставляємо його в 25. Все переходить в інші форми та поняття тому як ти правельно замітив: Многие перестают любить жизнь и мир вокруг.  Я це до того, що інколи брехня – це спосіб вижити і не вбити в собі можливість любити. | 
 |   
 | ||||||||||||||||||||||||||