У клепсидрі його не вода,
Час вкраїнською кров'ю спливає.
Хоч тече кров людська, не шкода,
Бо жалю в душогуба немає.
Душу лише одне зігріва,
До кінця карлі злій вже недовго.
Ще козацькая слава жива,
Є кому поминатися боргу!
Сильно! Любонько, я також навздогінці виправляю ті вірші, які йдуть "с колес".
Може легше читатиметься "бо жалю в душогуба немає"? І в останньому рядочку маленьке неузгодження.
Які ми розумні правити написане!!!
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Світланко, наполовину сплю і нічого не тямлю... Завтра перечитаю на свіжу голову... Дякую за небайдужість.