Забери мене в місто Лева,
Де зірчасто співа бруківка,
Де на рейках трамвай цвірінька.
Чорні пазурі магістралей
Не торкнулись його скрижалей,
Їх вбернувши на роздруківки...
Подаруй мені першу зірку
На вологому шовку грудневім.
Забери мене в місто Лева.
Я, напевно, багато хочу.
Ти, напевно, хотів би кращу;
Врешті-решт, людям люди - нащо?
Але в кожному з перехожих
Твої нотки я тут знаходжу,
Львів сміється.
Я тихо плачу.
А за мить - витираю очі,
І ми вдвох з ним на "ти" регочем...
Вихор вулиць збиває з ніг, і
Я так хочу в твої обійми...
Де життя - це буремна повість,
Там рятує квиток на поїзд.
Львів просив,
Щоб нас було
Двоє.
грудень 2013р.
)) Приїзжайте вже
