Нікого немає, нікого не буде, А я залишаюсь. Літають ножі, списи-прути, А я каюсь. Я каюсь за те, що сказане мною, Каюсь за те, що залишилось мрією. Дякую людям, що відзначені добротою, Людям з душею прозорою без осаду холодного інію. 2012.
ID: 485163 Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики дата надходження: 12.03.2014 10:19:48 © дата внесення змiн: 12.03.2014 10:19:48 автор: Dingo Барський
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie
