годину вже як сонце сліпить вії
кидаючи камінчики до ніг
оголених дерев співом Марії схиляються
звільняючись від криг...
Зніму один, ось цей,хм - який зелений
і намалюю жінку- первоцвіт
замов, замов скоріше цей шалений
візьми каріокаску ради втіх
і смикай по пір'їні щохвилини
дійди до сказу кольору малини
не мить сьогодні жити лиш під лампу
скуштуй виделкою тим смаком того самбо
і колісчатко стуком барабанно
кров розжене по жилам тих садів..
чорт, зупинили,-що,Вам треба?коні?
я з жінкою, танцюю, хабарів?
блисни, кохана, в очі, хай осліпнуть
коли не чують шепіт тих морів!
