В чеканні сонця ми сумуємо, А коли прийде сонце, то радіємо, Бо сонця променем життя таруємо І живемо завжди надією. Надія наша найбільш живуча - Вона помирає завжди останньою, Любов до сонця була і є жагуча - Воно в житті панує Владою. 2.10.2013 К.
ID: 452247 Рубрика: Поезія, Філософська лірика дата надходження: 02.10.2013 19:14:17 © дата внесення змiн: 02.10.2013 19:14:17 автор: Левчишин Віктор
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie