Пізнав душі чарівну близкість.
Я мрію в серці залишаю.
На все - за підлість і за низькість -
Коханням лиш відповідаю.
Було багато днів чудових.
Життя, як свято, кожен час.
Потік емоцій ніжних, нових.
Мов хвиля, накриває нас.
І радість днів, й сердечні муки,
Кохання жар я вже пізнав.
Чарівних плеч торкались руки,
Губами губ твоїх шукав.
Твій шепіт вітром був у полі.
Гнучкий твій стан, як очерет.
Я дякував за щастя долі,
І пив цілунки, наче мед.
Хай весну змінює вже літо,
Й кохання жар давно пригас.
Та в пам'яті теплом зігріто
Все, що було в той дивний час...