Я ТАК ЛЮБЛЮ ТЕБЕ ВКРАЇНО,
ОСПІВАНУ ПОЕТАМИ В ПІСНЯХ.
ТВОЇ ЛІСИ, ВИСОКІ ГОРИ
Й ПОЛЯ, ЩО ПОТОПАЛИ У ХЛІБАХ.
ЛЮБЛЮ СВОЄ СЕЛО, РОЗКИДАНЕ ПО БЕРЕГАХ
І РІЧКУ, ЩО ВЕСНОЮ ПОВНОВОДНА,
Й ХАТИ, ЩО ПОТОПАЮТЬ У САДАХ
КРАСА ВЕСНОЮ НЕНАГЛЯДНА.
КОЛИ КРУГОМ ЦВІТУТЬ САДИ
БІЛІЄ ВСЕ, НЕМОВ ОБСИПАНЕ СНІГАМИ.
МОВ В КАЗЦІ ПОБУВАЛИ ВИ,
КОЛИ ПРОЙТИСЯ НАШИМИ СТЕЖКАМИ.
СПІВАЮТЬ ВЕСЕЛО ПТАШКИ,
ЗОЗУЛЯ РАХУЄ ВЖЕ КОМУСЬ РОКИ,
КОСА ДЗВЕНИТЬ У КОГОСЬ НА ПОДВІР"Ї
І ГАРНИЙ ЗАПАХ В"ЯЛОЇ ТРАВИ.
ЗАСИПАНЕ ВСЕ БІЛИМИ СНІГАМИ
КРАСИВЕ І В ЗИМІ ВОНО.
КОЛИ МОРОЗ СКРИПУЧИЙ ПІД НОГАМИ
ЗАВМЕРЛО НІБИ ВСЕ СЕЛО.
АЛЕ ПРОХОДИТЬ НІЧ
І РАНОК НАСТУПАЄ,
І ДІТЛАШНЯ ВЕСЕЛА І ДЗВІНКА
ДО ШКОЛИ ПОСПІШАЄ.
ЗНОВУ ОЖИЛО ВСЕ СЕЛО
ВСІ ПОСПІШАЮТЬ - НАДВОРІ МОРОЗ.
І СНІГ БЛИЩИТЬ НА СОНЦІ СРІБЛОМ
МОВ В КАЗКУ ПОВОРОТ.
ТО Ж ЗАВІТАЙТЕ В КАЗКУ Й ВИ
ПРОЙДІТЬСЯ НАШИМИ СТЕЖКАМИ.
ВЕСНОЮ ЯК ЦВІТУТЬ САДИ
Й ЗИМОЮ, ЯК ЗАМЕТЕ СНІГАМИ.
