Літа, літа мов чаєчки летять,
Не хочуть зупинитись, почекать.
За горизонт женуть вітри часу
І молодість, і силу і красу.
Наївні хлопчака дитячі мрії,
Юнацькі ідеали та надії,
Вулкан гарячий першого кохання,
Мед поцілунку, гіркоту прощання.
Повагу ворогів і друзів зради,
Зими нудьгу та весняні паради…
За небосхил тікає все від нас,
В країну де застиг навічно час.
Лиш пам'ять поверне на мить, у снах,
Що чаєчки віднесли на крилах.
І чайок тих не повернеш назад... В дитинстві підганяєш час, прагнеш скоріше вирости, а тепер не всигаєш й оком моргнути. "Лёг-встал, лег-встал, здрасте Новый год!"
Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це точно. Дякую за комент!!! 
