На дворі сяє повний місяць, а я іду один близ лісу а ноги знов мене несуть на ту стежиночку твою якою ходиш ти завжди бо говорила ти прийди і я під впливом світла того такого дійсно чарівного несу свої невтнмні ноги до твого дому затишного...
ID: 286965 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 18.10.2011 10:39:49 © дата внесення змiн: 18.10.2011 10:39:49 автор: ixeldino
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie