Пробач мені, мамо, що я народивсь, Пробач і сестрице, що злюся. Я сам вже без себе - я занапастивсь, І скоро із цим вже змирюся. Я скоро поїду і гірше, мабуть, Що прірва ще більша між нами. Таланти мої чужаки розкрадуть, Не лишать нічого для мами.
ID: 259338 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 13.05.2011 15:44:24 © дата внесення змiн: 13.05.2011 15:44:24 автор: Андрій Конопко
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie