Допомоги в Бога просим лиш тоді,
Коли вже не змога жити у біді.
А чому не просим кожен день його,
Хоч краплину ласки у Всевишнього?
Боже, які грішні всі твої раби
Їм ніщо не свято, що тут не роби,
Твої учні смертні, не бажають жить
За законом, котрий Біблія гласить
Вони всі байдужі, гірше Ірода
Господи всевишній, як мені шкода
Твоїх мук страшенних, крові, що пролив,
А виходить марно ти це все робив...
Ти, святий Месія, висів на хресті,
Ти заради люду в небеса злетів,
Аби ми збагнули, що Всевишній є,
Щоби всі почули, вчення те твоє.
Але зараз люд наш наче весь оглух,
І ніщо не може їм вернути слух.
Вони всі існують, але не живуть
Бо не бачать смислу і забули суть.
Вони всі забули, що є Бог в Раю,
І ніхто не чує заповіповідь твою.
Їм потрібно горе і біду пізнать
Щоб про найсвятіше в решті-решт згадать.
І тоді знімають руки знімають руки до небес,
І благають в Бога не земних чудес.
А до того бродять по страшних стежках,
Поки дзвоном в хату не постука страх…
