Новий день, нова мить, новий час...
Завтра, вчора, сьогоді, торік...
Він біжить, підганяючи нас -
Час стояти не вміє, не звик.
Чуєм він зупинився на мить,
Мабуть, хтось попрощався з життям.
В когось серце уже не болить,
І це хтось вже обрів вічний храм.
Після час знову швидкість ввімкне,
Ми про гальма забудемо з ним.
Поки шину біда не проткне,
З-під коліс вийде швидкості дим.
