Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Себастіані: Не йди - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Серафима Пант, 05.12.2025 - 17:10
Страшна і прекрасна допоки зі мною ти.Як зникнеш дочасно - залишиться тільки один страшний краю вид. Зоя Бідило, 04.12.2025 - 10:35
147> Прийде ще час, і мене зі ставної мізерною зробить 148> Ряд моїх днів незліченних. Підточене старістю тіло 149> Стане цілком незначним. І ніхто не повірить, що в мене 150> Міг закохатися бог. Призабуде й сам Феб, очевидно, 151> Ким я для нього була, або й виду не схоче подати. 152> Ось чого, бідна, діждусь! Лиш по голосу, ледве помітну, 153> Зможуть пізнати мене; лиш його мені доля залишить». Світлана Себастіані відповів на коментар Зоя Бідило, 10.12.2025 - 17:11
"Каменной глыбой серой, С веком порвав родство, Тело твое - пещера Голоса твоего..." (Той же її цикл про сивіллу.) Дякую Вам і люблю! Емма Конвалiя, 03.12.2025 - 19:50
Дуже красивий вірш! Хотіла щось написати, але ніби затамувала подих... |
|
|
||||||||||||||||||||||||||