В любви, как во сне, летают наши души
Над миром, во всех местах безлюдных.
Там, где материки стоят, моря и суши
Дано нам время для испытаний трудных.
Нет у людей задач, решений легких.
В бореньях мы чувствуем подспудно,
Как в облаке видений тонких, кротких,
Реально тонет наших надежд судно.
Не думал, не гадал, что смогут убивать
Славян славяне. Поверить в это трудно.
Нам нечего делить, кому-то отдавать.
По крови брать - поступаем безрассудно.
Где те богатства, что принадлежали нам?
Более полвека, даром трудились народы,
Все эти годы слушали и верили врунам.
Что мы нажили, они себе присвоили, уроды.
Теперь, раскрыли двери войне, похоронам;
Вошли бедою в наши семьи. Что ждет нас?
Остается, верить в прощенье Бога. Снам.
И, все же, для осмысления наступит час.
Кажуть, що війни посилає Бог, караючи людей за гріхи.Невже у політиків Всевишній відібрав весь глузд? Та сідайте вже за стіл переговорів, зупиняйте цю криваву бійню, адже вже і воювати немає кому, залишились хворі і каліки! Слово МИР звучить однаково на російській і українській мові, так що не мова є причиною мільйонних жертв! Дуже сподобався Ваш вірш, це крик душі нашого народу!
Знаєте ваш вірш навіює на думки...все переписано по кілька раз.А зайти здалеку...то там було поселення угорців.... русня собі сама присвоїла славянство... з роками змішана кров та, на жаль, і в нас ще процвітає зрада і пиятство. Тому й кацапи хочуть наших дівчат, щоб їх принудити на рабство. А щодо як жили...питання риторичне, по-блату ,чи як даси на "лапу", тоді квартира. А простому й цегли виписати на будівництво шкодували...Сама пройла цей шлях..о якби ви знали...
Але нікого не маю права судити,в самої сестра мешкала в Арзамасі.Все в руках божих і кожен хоче жити.Скажу відверто в політику не хочу лізти, бо мій вже обрій не за горами. Вибачте,емоції,згадка про минуле життя...навіяли. Дякую! Удачі!
Дякую Вам! В кожного свої спогади...Ось, пишу, як рускоязичний. Від росії маю багато літературних нагород. Все кінув, прийшов на цей сайт. А в чому вина мова? Ні в чому... Мої вірші - моя душа, моє минуле. Моїх творів близько 800 віршів із прозою. Так що терпіть. любі україньці. А родився я в селі біля Лятичива. Дитиною знав тільки україньську мову. Таке життя! Доброго дня Вам,пані Ніна!
Щиро дякую за відповідь. Я народилася в смт Козача -Лопань 40 км від Харкова- 1,5 - 2км від росії, вас розумію. Ви пишите гарно, дещо чудово на мій смак звичайно. В мене теж є твори рос мовою.Не думаю,що її потрібно ганьбити,її просто можна назвати регіональною, там де люди більше спілкуються такою мовою. Ну звичайно державна мова має бути,а спілкуватися,то у нас ніби демократія.Тож хто,як може так і спілкується. Я у свій час молодих років працювала при Управлінні Південної залізниці в Харкові, там теж спілкувалася рос.А вже з часом перейшла на укр, чим більше пишу,сама знаходжу в Гуглі слова, суржик.І досі виправляю свої прозові твори. Тож працюймо,маємо задоволення.Удачі!