Описана Вами перспектива є, без сумніву, однією з найвірогідніших. Але базується вона, на мою думку, на трагедії суто однієї держави - України. Безумовно, трагедія, що називається, у наявності. І видається мені так, що українці до цієї трагедії багато у чому самі призвели (діями чи бездіяльністю), самі цим гордяться, самі ж від цього страждають, бідніють і водночас наживаються, відходять у небуття і здобувають безсмертя... Так було в нашій історії не раз, але ті, хто нами керують останні 35 років, не враховували помилки: можливо, вони і знають історію, але для них вона - ніщо у порівнянні з владою і грошима, національна ідея для них - як дишло (куди повернув, туди й вийшло), а розуміння необхідності базування державності на самоусвідомленні усього населення території України у їхніх головах відсутнє як таке. Отже, будемо сподіватися, що для всього населення Землі є і альтернативні, більш сприятливі за той, що Ви описали, стратегічні сценарії розвитку подій, що як не ми, то хоч цивілізований світ врахує помилки України і збереже залишки миру на землі! А простий український народ, на жаль, знову заплатить страшну ціну за цей мир - ціну, рівну його волі і незалежності... Можливо, наші нащадки розплутають клубок брехні, зради і запроданства і назвуть імена справжніх Героїв і справжніх покидьків... Та хто їм повірить? Хто їх узагалі слухатиме? Соромно...
То ж не будемо сумувати за майбутнім. 
