* * *
Я чекала від тебе дзвінка,
в ночі танув за вечором вечір.
Тільки тиші ласкава рука
непомітно лягала на плечі.
Тільки тихий претихий мотив
щось мугикав у ночі безсоння,
й місяць пильно дививсь з висоти
у вікно жовтооко, мов сонях.
Не чекаю більш, а навпаки
підібрала душі відпочинок.
Нині рівно лягають рядки,
і для жданків погасла причина.
