Сходить на капор* куплетний
Дощик осінній густий,
Київ блідий та сонетний
Тягне до хати пирій,
В грушах палаючих бджоли,
В яблуках коней сліди,
Над конопляним кашкетом
Квіти й вінки з лободи.
Ні, не карета -карета,
Ні, не святковий салют!-
Мабуть то літу на злеті
Півників з цукру несуть…
