знялися
у даль відлетіли
думки
зимове кіно чорно-біле
стерильні жахи
на спокою ніжні палітри
туман
для ватри
дай буйності вітре
капкан
броньований
тиші
капкан
рве поряд
комедія драму
мій світ
чи варто
брести поміж рани
слід в слід
шукати
притулку, заслони
нестям
роками
носити роками
аркан
вдивлятись
вдень світячи свічку
в людей
в обличчя
до шорів привичних
тіней
облудлих
на прив’язі звички
сам страж
сам в’язень
я інша
не інша
така ж