Проводжай мене поглядом в місячнім сяйві,
У ірисових пахощах літніх світанків,
Проводжай, де нам раді, чи будемо зайві,
Там де тиша, чи барви яскравих сніданків.
Там де солодко й кавово ранок почнеться,
І туди де буває тривожно і лячно,
Будь десь поряд, коли щось здається й стається,
Де ступити за край можу я необачно.
Проводжай на вокзал, в день новий, в сон глибокий,
За долоню тримай мене ніжно і сильно,
Світ чарівний і світлий, хоч, часом, жорстокий,
Он мій дім, моя тінь, шлях малюй сюди пильно.
