Несеться вітер в забуття,
Хапає по дорозі сили,
Руйнує все, що так красиво
Колись було в ім'я життя.
Великий час, мабуть, минув,
І кожній квітці власна доля.
І я інертно і поволі
В безцільну даль себе жену.
Самі лиш спомини курличуть,
Болить і не болить душа:
Себе на потім не лишав.
Провалля й вітер в завтра кличуть.
24.01.2023
