Коли під стопами каміння
Завдасть мені болючих ран,
Вхоплюсь за сонячне проміння,
І синій неба океан.
Все зрозуміліше у світлі,
Коли женеш з душі пітьму,
Відкриють шлях стежки розквітлі,
Хоч віри, іноді, не йму,
Кудись, де прихисток і тиша,
Хоча б хвилину, у думках.
Туди, де буду я сильніша,
І не лише на сторінках
