Я не хочу заважати тобі спати,
З цим справляються твої думки,
Батарея водяні рахує втрати,
Сни сорока набиває у сумки,
Пес на їжака до сказу лає,
Мій живіт, як вредний дід, бурчить,
Холодильник дирчика сідлає,
Час від часу котик замурчить.
Але зіроньки мої, яскраві сестри,
Ви зазирайте зрідка у вікно,
До вас ідуть мої листівки версти,
Ми в гості вас чекаємо давно...
Ми тут спимо, а душам і не спиться,
Вони без тіл на волі, без думок.
Коли від нас ви встигли утомиться?
Не вже ми стали гірші за зірок?
Я думав зрада тиха і лукава
Навшпиньки поки ніч отак хропе,
Душа до неба, ой, на хмарі плава
І сварить що на зорі нам скупе.
Олександр Кармишев
28.03.2022
