останній сон не матиме кінця
розтане сутінь ця між сосен в хмари
відлига висмокче розчахнуті серця
і колами блукатимуть отари
тримаючись канону ритуалу
за меж невороття кривим парканом_
>
останній сон / дурман кадильниць п'яний
важкі вінки, колючі язики
туманні твані, ям розритих рани
і вже хрести вбивають, як кілки,
тим, хто наблизився до вічності порталу
на відстань змащеної глиною руки_
>
останній сон / відлуння в унісон
осанн вовків в дрімучих чорних хащах
розбитих вікон гнилозубі пащі
волатимуть про щось в холодну ніч,
зриваючи з розпатланих узбіч
рої ворон в пусте драглисте небо_
