На зиму я злоби немаю,
та все ж чекаю вже весни...
Жду я її і виглядаю,
ціную я її й люблю...
Зима теж гарною буває,
і Новий рік теж у зимі,
й снігами білими вкриває,
і до снаги все це мені...
Та ще ж зимою світить сонце,
і хоч тепла з нього нема...
Та, як загляне у віконце,
стає красивою зима...
Я насолоджуюсь красою,
іду за всім спостерігать...
На жаль бува нема спокою,
вірус й війна вміють вбивать...
Та й влада лиш про себе дбає,
статки свої знов збільшувать...
А за людей геть забуває,
як простим людям виживать?..
Собі канікули зробила,
"перетрудилася", мабуть...
Терпіть її немає сили,
а люди в бідності живуть...
Зимою свята пречудові,
ну, хто ж не любить їх стрічать?
Весни діждатися готові,
так що аж хочеться співать...
Люблю весняні усі свята,
Великдень свято чарівне...
Весна й роботою багата,
та не лякає це мене...
Уже і лютий місяць завтра
вступає у свої права.
Це вже його почнеться варта,
за ним закінчится й зима...
А лютий, звісно, полютує,
він же коротший від усіх...
І хоча він і гострокутий,
та викликає в мене сміх...
Не спинити час нікому,
отож лютий не лютуй,
не хвилюйся ні від чого,
до весни сніги готуй...
І сприймай усе вагомо,
і не сердся, і не злись,
не змінить тобі нічого,
своїй долі підкорись...
Полютуєш ти не довго,
всього 28 днів...
Не злякаєш ти нікого,
як, напевне, ти хотів...
Через рік знов час настане,
будеш знов ти панувать...
Все міняється місцями,
і не варто сумувать...
Дякую,Валю! Та я все ж таки більше математик, без малого 49 років навчала учнів математики, та вірші теж писала: і для дітей, і для онуків, і для школірів, і для вчителів, це було моє хобі, а тепер пенсіонер , звісно дома вже сиджу, та вірші ото й пишу...