Обабіч стежки подорожник,
Уже не гріє сонце листя,
Він зеленіє мов колись ще,
І босі ноги жде й сьогодні.
Змарніло літо вже давно,
Тепло згубило між болотом,
Відкинувши усі марноти:
Стелить зеленим полотном.
Топчуть його кінські копита
І пилом засипає шлях,
Дощами-грозами він битий,
Але нескорений в боях.
Зима покриє снігом білим,
Усе ж мороз його не вб"є,
Він виживає скрізь уміло,
З ним веселіший шлях стає.
Галина Грицина.
