Ти складався лиш з ніжних слів,
Та з простих і приємних фраз.
Ти горів, але вщент дотлів,
Хоч спалахував ще не раз.
Ти, напевно, про те не знав,
Що складаюсь з рожевих мрій,
Просто в світі не існував
Той, хто буде насправді мій.
Так від кожного поцілунку
Я відроджувалася й жила.
Але різного ми ґатунку,
Бо ти вже догорів дотла.
