Кудись летять, летять думки,
Як пташки ніжні, легкокрилі.
Хіба закриєш на замки?
Зробить не можемо - безсилі.
Коли безсонна ніч, як море,
Не можуть спати і вони.
А небо темне, неозоре,
Все ж забувають і про сни.
В той час нема їм перешкоди,
Мені все хочуть догодить.
Чекають все ж моєї згоди.
Я дозволяю їм летіть.
Тоді чекаю з нетерпінням,
Хіба у ніч таку нам спать?
Та лише сон - одне спасіння,
Як діток буду колихать..
Уже сіріє небо темне,
А сон тупцює під вікном,
Та ви літали недаремно,
Торкнулись радості крилом...