У кожного є власна Чаша
Щоб суть життя свого знайти
Моя якась химерна Чаша,
Магічна Чаша Гіркоти…
Я з неї п’ю й впиваюсь часто,
Обманом, заздрістю людей
П’янити вже давно не здатна,
Коханням сповнених ночей…
Прокисла в ній, мабуть, Надія,
Та й Віра висохла давно,
Коли остання щезла мрія,
Як випите тайком вино…
У кожного є власна Чаша,
Моя – це Чаша Гіркоти!
То ж питиму її до часу,
Допоки ще життям цим йти!
Для чогось Богом була дана,
Саме така, а не з вином,
А Душу Небо оповило,
На все життя тугим вінком…
20.07.2020
#поезія_Іванна_Осос
Влучно! 
