Інколи сумно і небо у хмарах
Думаєш «все, прощавай любий світ»
Навіть ввижається білая мара
Серед асфальту знайомих доріг…
Кава на столику мабуть холодна…
Новій роман вже затертий в руках.
Тільки ганчірці пухнастій все одно
Проза життя чи поема в віршах
Ляже десь осторонь сірим клубочком
Влізе на шию, як тільки позвеш!
Кішка мурликає, наче дзвіночком
І ти розумієш, що «переживеш»…
