Візьми мій світанок чистий до рук,
Й розкидай по ньому білі хмарки.
А я піду вкотре курявим шляхом
По чорний хліб для забави сльози.
На городі пір’я цибулі зросло –
Ніби говорить : « Зірви…зірви…»
Та сам прошу час із передсердя :
« Ще не рви…ще не рви…ще не рви…»
