Зімкнути мрію наші палко ру́ки,
Зійти у тихий затінок дерев.
Не віднайти такої ще сполу́ки,
Щоб замінила усмішку твою!
Знайшов же щастя запору́ки:
Лиця емоції ніжні́,
Смішок співучий та магічний,
О звуки, ті хмільні́…
Підемо ж по пухкій мура́ві
До схилу наших вічних гір,
А ніжки ті твої, коха́ні,
Літатимуть у росах, повних зір…
