Упасти мало. Треба ще померти
у пам’яті короткій, наче сни,
і назви з карт на віки-вічні стерти
до пустоти німої білизни.
По світлому розвішать павутиння.
Забути кольори своїх знамен.
Святих перетворити на каміння.
Без чистих душ. Сердець. І без імен.
Лягти під ноги згубникам та юдам.
Вдягнуть на шию золотий хомут.
Упасти мало. Отже, жити будем.
Інакше нащо ми іще отут?
малюнок Олега Шупляка
