СОН УКРАЇНИ(автор -АН. букреєва-Стефко)
Вітер віє ще й ридає,
А душа - у Рай злітатє
-Гей, куди.. не поспішай!
Зачекай отут, хвилину.
Лиш постукай в ту хатину,
Що отам, де яр крутий,
Де ночами ходить Вій,
Пісні весело співає
Морок ночі розриває,
Де вогонь. Де чари є,
Де живе ще щось своє,
І тебе .. тебе чекає!
Де Отаман спочиває,
Та де Чорт старий заплаче.
Ти іди туди, Юначе!
І твоя душа там є.
Щедро чари роздає
Їй стара Вкраїнська ніч.
Біля дома ти покличь
Свою долю..
В тім яру, погукай її, стару!
Оту, зраджену усюди!
Але ж..
коли кличуть люди,
Долю свою..
то вона - молодіє,
Мов від сна
будиться
Оживить душу
От і я. летіти мушу
не у рай,
- Під ту хатину.
Поливатиму Калину:
Чарівним дощем, росою
Ще й піснями, і сльозою.
- Рости, рости, біля хати.
Сестро моя!
Встане мати, та й зрадіє:
Який квіт .. яка краса..
Ой зрадіє, -
змолодіє,
Отой квіт вплете в волосся,
Золотисте ще колосся
Додасть трохи,
щоб родило
І занило і завило..
серце
В Дуба, біля хати.
- Ой.. яка ж красива мати..
В нас..!
Та
..дуб той козаку
сон беріг!
Й збудив серденько
Й його душу.
-Вже й вставати певно мушу..
- Мовив Козак , потягнувсь..
Та під дубом ворухнувсь.:.
Захиталося гілля,
Затріщала вся земля..
Вдарив грім немов усюди.
І прокинулися люде.
Вітер віє ще й ридає,
Бо душа рідне шукає.
Бо душа болить.. болить
Хоче правду розбудить.
Ой вставай, прокинься всюди..
Правда! Бо чекають люди
Оте слово хоч одне.
Знаю, пекло не мине
Тих, хто волю задушили.
Згадай вітре, як любили
Як боролися оті,
Душі янголів, святі!
За одну оту хвилину,
За стару, просту хатину.
Все згадай. Та йти у рай.
Лиш на мене не чекай.
ID:
851155
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 11.10.2019 23:37:28
© дата внесення змiн: 12.10.2019 18:38:21
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)
Вкажіть причину вашої скарги
|
