|
Знайди себе
Знайди в собі сили мріяти,
щоб подумки щастя сіяти,
як бачиш сірим світ.
Навчатись не пізно доброті,
як сонцем палаєш в самоті
чи танеш, ніби лід!
Знову плаче за вікном
дощ своїм небесним сном,
сном, який несе в життя,
де нестримні почуття!
Бачу в тому сні себе,
в мить, коли зустрів тебе
і втонув в твоїх очах,
ніби місяць у ночах.
Ми раділи і цвіли,
ніби квітами жили,
я в тобі, а ти в мені
так проводячи всі дні.
Раптом в радості й журбі
непотрібним став тобі,
тож тепер дивлюся в небо
і повторюю про себе.
Знайди в собі сили мріяти,
щоб подумки щастя сіяти,
як бачиш сірим світ.
Навчатись не пізно доброті,
як сонцем палаєш в самоті
чи танеш, ніби лід!
Літо бавить ще теплом,
чисте небо, ніби скло,
а вночі не зовсім,
бо настала осінь.
Ігноруєш ти мене,
мов чекаєш, що мине
моя любов до тебе,
бо інша тобі треба.
З часом ти все зрозумієш,
як від пристрасті прозрієш,
у якій так довго ти,
щастя прагнула знайти.
Не сумуй тоді, не варто,
мов кінець є новим стартом.
Враз цвістимеш як нова,
лиш згадай мої слова.
Знайди в собі сили мріяти,
щоб подумки щастя сіяти,
як бачиш сірим світ.
Навчатись не пізно доброті,
як сонцем палаєш в самоті
чи танеш, ніби лід!
Віктор Цвіт 26.09.19
ID:
849678
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 28.09.2019 20:13:39
© дата внесення змiн: 28.09.2019 20:13:39
автор: Віктор Цвіт
Вкажіть причину вашої скарги
|
