Тінь. Під вечір зникає
І бродить по світу навіжено.
Чи знайдЕ, що шукає?
Їй буття на фрагменти порізано.
Ще опівдні є мить
Щоб при сонечку зріти коханого.
Та час швидко збіжить
І вона повертається зранено.
Відпусти.
Хай хоч тінь лине вільною птахою.
Коли ти
І сокирою в розуму й плахою.
