В оманливій далечині
Волошки красують очі,
Наче блакить розлилася.
Вечірня тінь спускається
На плечі землі.
Сонцебризні промені --
Лагідні обійми неньчині.
Мжичать дощі осінні,
Плетуть павутину сивини.
Легко з дороги збитися
У просторі душі...
Помолитися,
Щоб зароджувалися
Думки слушні та ясні...
