Я ЗОДЯГНУ ТЕБЕ У ПОЕТИЧНІ КРИЛА
Я зодягну тебе у поетичні крила
серед ночі, злетиш у Всесвіт до ясних зір
Бо у вірі свята любов є вільно крила
це муза ,яка співає з мелодійних лір.
Любов солодка, як мед дарунок від Бога,
за спиною крила, сонце -у твоїй душі.
У мріях, янгол веде за руку у ногу,
людям ,зорею світити у вічній весні.
Я причащу, тебе хлібом у ніжнім слові,
і між хмар, відкрию браму у небесний храм.
І побачиш, божий світ- у словесній мові,
у щирій молитві, віднайдеш для душі крам.
Найбільше багатство є це -скарби духовні,
ліки ,які медитують зранену душу.
Заповнюють порожнечу у молитовні,
знімають, навантаження дня, життя ношу.
М ЧАЙКІВЧАНКА
ЯКЩО МАЄШ ЗОЛОТО СРІБЛО ВЛАДУ ПОСАДУ ВІЛЛИ НА ГАЇТІ А НЕМА СКАРБ ДУХОВНИХ УБОГИЙ ЧОЛОВІК
Гарно! Мудрі слова!!!
