Життя -це сон
Спливає час за водою без вороття
Замріяна у вічне небо моя душа
До крові збиваю ноги бо життя -не мід
Щаслива -що живу ,творю... бачу божий світ.
Життя, немов- сон ,чудове і прекрасне...
У кожного свій путь, і терниста
дорога,
Всі мрієм ,про дім ,сім'ю сонечко ясне...
Про земні всякі ласки і милості Бога.
Зорію, у ніч у блакитне море вдаля
Ревить, стогне буря морський прибій...
Шквальний вітер гойдає корабля,
Зоря, осяює мій путь у тиші німій.
Напружене небо гроза роздирає
Спалахує, блискавиця у вишині,
Гуркотять, громи я пишу серце крає...
У снах ,бачу той самий сон на чужині.
Пливе ,корабель у Чорне море Європу
Сиджу, у трюмі ,як золота жарптиця,
Ніч ,осяяна зорями, як до потопу.
Серпневий сонячний день злетів, як птиця.
Висока хвиля, то вверх ,то вниз підіймає...
На палубу ,кличе до зір музика моря,
Бачу, сон... корабель надія потопає.
Судно, штовхає під укіс ,за бортом доля.
Падали, згасали, ясні зорі по морю
За сім хвилин корабель потонув на дно
По божій волі благословенна доля
Хто родився, у сорочці у того птаха крило.
В місячну ніч зійшов Ангел до мене
Охрестив, у морській воді чую мову вітру...
і святий дух підняв високо у небо
Зорію де яскраве променисте світло.
Закохана у пальми Кримського узбережжя
Милуююсь, як чайки кружляють вдалині
Крізь світи, долаю відстань у безмежжя...
У неба ,прошу порятунку для душі.
На світанку народилась нова зоря
Борсаюсь, у воді між сотнями смертей-
Ковтаю ,солону воду ,борюсь за життя
І до берега надії веде Мойсей.
Плюскочуть, білопінні хвилі до корабля
Білолиций подає сиреною сигнали SOS
у морі тонить безпомічне дитя
Ти на волосинці і життя рятує матрос.
М Чайківчанка.
ID:
805019
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 31.08.2018 00:29:53
© дата внесення змiн: 31.08.2018 08:26:09
автор: Чайківчанка
Вкажіть причину вашої скарги
|
