Тисячі снів прагнуть додому,
Серед них на першому місці – Ти,
Хтось пророкує натхнення,
А я бачу втому,
Якщо немає жаги
До "дійти".
Бо все навкруги – то надійний шлях
Через поля страти
Й океани мовчань,
А між тим десь люди вигулькують,
Бо вони – острови,
Залягають у серце
Невидимим швом,
Що його не сховаєш
Ніде.
Хтось був П’ятницею,
Ти став Роком,
Що не може ствердно назвати
Себе.
