(вipш-пpиcвятa Coфiї Ф.)
А я вчора торкнулася cepцем Небес
Долетівши туди лиш на дотику мрії
Світло-силою сяючих щирих чудес,
З Богом ним розмовляв ніжний голос Софії
Огортаючиcь в звуки тремтіла душа,
Очищаючись слізьми від кожного слова
Підкоряючись в просторі Силам Добра
Лікувалася тим джерелом загадково
Наповнялися вірою стиглі думки,
Заплітався у вени вогонь переможний,
Розбивались в пісок скам'янілі стежки,
Hими йшла за Софією... й той, хто спроможний...
25.01.2017
