*******
Ти зволожиш мої вуста
росою світанку літнього,
На рамена мої наляжеш
хмарами опівнічними,
А волосся моє розчешеш
срібним гребенем вітру ніжного
І зодягнеш мене у сукню,
що зіткана із прозорості...
Я пливтиму в імлистім потоці
легко-легко, землі не торкаючись,
Чи в ажурнім гаю березовім
все кружлятиму - із метеликом...
А чи в пісню чиюсь - мелодію
випадково вплітаючись,
Забриню - оживу, озвучена,
непомічена, непомічена...
